Ще ривок і ляжуть нам під ноги
Сто нових незвіданих доріг,
Що лежать для всіх біля порогу.
Ще ривок! Ще рік! Іще ледь-ледь!
І життя доросле нас чекає.
Що ж, дівчата й хлопці, — уперед!
Час від нас натхнення вимагає!
Спасибі нашій першій вчительці Трохимець Галині Миколаївні за те, що вона завжди поруч з нами!
Немає коментарів:
Дописати коментар